Сайт вчителя ССЗШ № 81 ім. П. Сагайдачного м. Львова Наталії Романівни

 

Конкурси з природознавства, біології та інші, які проводять екологічні центри та інші




Зареєструватись на Колосок весняний - 2017 можна до 15 березня 2017 року, матеріали до підготовки:

http://kolosok.org.ua/zapytannya-kolosok-vesnyanyy-2017/

1-2 класи

• Пригадай приказки про повітря.
• Якщо ти вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online” на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР”(категорія 1-2 класи).
• Прочитай разом із батьками у журналі „КОЛОСОК” статтю Марини Шквирі „Рік із життя лісового кота” (№ 2/17).
• Прочитай разом з батьками газети „КОЛОСОЧОК”:
„Сліди звірів”, частина 1, 2 (№ 19, 20/16); „Правда і вигадка про їжака” (№ 15/13);„Справжні соні” (№ 27/16); „Хто такі вовчки?” (№ 28/16); „Білий лелека” (№ 6/12); „Сонечко, сонечко, полети на небо” (№ 12/14); „Повітря і твоє здоров’я” (№ 9/13); „Великі і карликові планети Сонячної системи” (№ 30/15); „Впізнай планети-гіганти” (№ 31/15); „Скільки планет у Сонячній системі” (№ 8/14); „Найдрібніша пташка” (№ 14/12); „Збережімо бурого!” (№ 31/16); „Океан, який не має берегів” (№ 3/17); „Легенда про Златоколоса” (№ 17/15).

3-4 класи

• Пригадай, які властивості має повітря. Як їх використовують люди?
• Довідайся походження слова „астрономія”.
• Якщо ти вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online” на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР” (категорія 1-2, 3-4 класи).
Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: О.Л. Каміна, О.О. Каміна „Мисливці за невидимкою” (№ 1/17); Світлани Безручкової „Господар повітряного замку” (№ 5/16); Олени Крижановської „Хто живе подвійним життям, або затримайте дихання, частина 1,2” (№ 2, 3/17); Марини Шквирі „Рік із життя лісового кота” (№ 2/17); „Перше чудо України: Асканія-Нова (Херсонська область)” (№ 12/13); „Друге чудо України: Дністровський каньйон (Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.)” (№ 12/13); „Третє чудо України: Гранітно-степове Побужжя (Миколаївська область)” (№ 12/13); „Четверте чудо України: Мармурова печера (АР Крим)” (№ 11/13); „П’яте чудо України: Медобори Подольські Товтри (Хмельницька область)” (№ 11/13); „Шосте чудо України: Перлина Волині Світязь (Волинська область)” (№ 10/13); „Сьоме чудо України: „Морське око” Карпат Синевир (Закарпатська область)” (№ 10/13); Поліни Редчук „Великий птах лісових боліт” (№ 10/16); Поліни Редчук „Як вiдрiзнити сiрого журавля вiд схожих на нього птахiв? ” (№ 11/16), „Лісовий схимник” (№ 12/11).
Прочитай газети „КОЛОСОЧОК”: 
„Великі і карликові планети Сонячної системи” (№ 30/15); „Впізнай планети-гіганти” (№ 31/15); „Скільки планет у Сонячній системі” (№ 8/14); „Рожевий пелікан – птах 2015 року” (№ 11/15); „Повітря і твоє здоров’я” (№ 9/13); „Чому риба сом самотня?” (№ 01/17); „Збережімо бурого!” (№ 31/16); „Правда й вигадка про їжака” (№ 15/13); „Справжні соні” (№ 27/16); „Хто такі вовчки” (№ 28/16); „Океан, який не має берегів” (№ 3/17).

5-6 класи

• Довідайся, які гази входять до складу повітря. 
• Пригадай властивості повітря та газів, які входять до його складу.
• Довідайся, чому дерева очищають повітря. Які дерева у наших містах можна назвати найкращими санітарами? 
• Якщо ти вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online” на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР” (категорія 5-6 класи).
Прочитай газети „КОЛОСОЧОК”: „Повітря і твоє здоров’я” (№ 9/13), „Скільки планет у Сонячній системі” (№ 8/14).
Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Олександра Шевчука „Малеча Сонячної системи: космічний пил та метеороiди” (№ 12/16); Олександра Шевчука „Як одне правило „знайшло” два пояси”, частина 1, 2 (№ 1,2/17); Олександра Шевчука „Хвостаті красунi зоряного неба” (№ 3/17); Олександра Шевчука „Карликові планети” (№ 4/17); Олени Крижановської „Хто живе подвійним життям, або затримайте дихання”, частина 1, 2 (№№ 2, 3/17); Людмили Петринки „Географічні рекорди Землі” (№ 3/17); Людмили Петринки „Географічні рекорди України” (№ 4/17).

7-8 класи

• Пригадай будову атмосфери.
Прочитай у журналах„КОЛОСОК” статті: Дарії Біди „Чому змінюється клімат Землі?”, частина 1 (№ 4/13), Олени Крижановської „Хто живе подвійним життям, або затримайте дихання”, частина 1, 2 (№№ 2, 3/17); О.Л. Каміна, О.О. Каміна „Пічка для Пікара” (№ 2/17); Ярини Колісник „Чому речовини бігають по колу?” (№ 1/17), Ганни Боярських „Чудодійний коктейль – повітря” (№ 8/16); Людмили Петринки „Географічні рекорди України” (№ 4/17); Людмили Петринки „Географічні рекорди Землі” (№ 3/17); Олександра Шевчука „Малеча Сонячної системи: космічний пил та метеороiди” (№ 12/16); Олександра Шевчука „Як одне правило „знайшло” два пояси”, частина 1, 2 (№ 1,2/17); Олександра Шевчука „Хвостаті красунi зоряного неба” (№ 3/17); Олександра Шевчука „Карликові планети” (№ 4/17).

9-11 класи

• Довідайся, скільки людей на Землі сповідують найпоширеніші релігії. 
Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Дарії Біди „Чому змінюється клімат Землі?”, частина 1,2 (№4, 5/13), Олени Крижановської „Хто живе подвійним життям, або затримайте дихання”, частина 1, 2 (№№ 2, 3/17); Ореста Костіва „Дощі, які руйнують камінь” (№ 3/17), Людмили Петринки „Географічні рекорди Землі” (№ 3/17); Олександра Шевчука „Малеча Сонячної системи: космічний пил та метеороiди” (№ 12/16); Олександра Шевчука „Як одне правило „знайшло” два пояси”, частина 1, 2 (№ 1, 2/17); Олександра Шевчука „Хвостаті красунi зоряного неба” (№ 3/17); Олександра Шевчука „Карликові планети” (№ 4/17); Ганни Боярських „Чудодійний коктейль – повітря” (№ 8/16); Ярини Колісник „Чому речовини бігають по колу?” (№ 1/17).

УСІ СТАТТІ ТИ ЗНАЙДЕШ НА НАШОМУ САЙТІ www.kolosok.lviv.ua.
у рубриці “Запитання та матеріали для підготовки до конкурсу”

„КОЛОСОЧОК”
Всеукраїнська природнича газета
для розумників і розумниць

 

 

http://olymp.lpnu.ua/ інтернет олімпіади розпочинаються з 04.02.2017

 

 

Зареєструватись на Колосок осінній - 2016 можна до 10 жовтня 2016 року, матеріали до підготовки: http://kolosok.org.ua/zapytan_materialy_osin_2016/

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО КОНКУРСУ „КОЛОСОК-осінній-2016” 1-6 класи СПЕЦІАЛЬНІ ТЕМИ КОНКУРСУ: 1-6: ПРИРОДОЗНАВСТВО+КАЗКИ, ПРИРОДОЗНАВСТВО+ЗАГАДКИ, ПРИРОДОЗНАВСТВО+ЧИСЛА. 

 

1-2 класи 

• Пригадай, які рослини і тварини є героями казок або виконують у казках важливу роль. • Пригадай загадки про тварин, рослин та явища природи. • Якщо ти вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online” на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР” (категорія 1-2 класи). Прочитай разом з батьками газети „КОЛОСОЧОК”: „Найулюбленіше дерево в Україні” (№ 9/2012); „Чорні-чорні птахи” (спостережлива казка) (№ 23/2016); „Чому плаче сосна?” (бурштинова казка) (№ 25/2016); „Якого кольору барвінок?” (кольорова казка) (№ 24/2016); „Історія одного жабеняти” (казка про перетворення) (№ 21/2016).

 

3-4 класи 

• Пригадай, які рослини і тварини є героями казок або виконують у казках важливу роль. • Пригадай загадки про тварин, рослин та явища природи. • Довідайся, чому у риб такі дивні назви: риба-їжак, риба-молот, риба-метелик, риба місяць, риба пилка, риба вудильник, риба меч, риба голка. • Якщо ти вперше братимеш участь у конкурсі „КОЛОСОК”, потренуйся. Пройди тести на нашому сайті www.kolosok.org.ua у грі „KOLOSOK-online” на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР” (категорія 3-4 класи). Прочитай газети „КОЛОСОЧОК”: „Однакові та різні” (казка про сімейні види) (№ 26/2016); „Чорні-чорні птахи” (спостережлива казка) (№ 23/2016); „Чому плаче сосна?” (бурштинова казка) (№ 25/2016); „Найулюбленіше дерево в Україні” (№ 9/2012); „Острів лемурів” (№ 5/2014); „Найдрібніша пташка” (№ 14/2012). Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Олесі Капачинської „Слух у птахів” (№ 10/2012); Ігора Дикого „Клишоногий господар Карпат” (№10/2016); Ольги Євстігнєєвої „Язики на всі смаки” (№ 2/2008).

 

5-6 класи 

 

 

УСІ СТАТТІ ВИ ЗНАЙДЕТЕ НА НАШОМУ САЙТІ www.kolosok.lviv.ua. 


 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО КОНКУРСУ „КОЛОСОК-осінній-2016”  7-11 класи СПЕЦІАЛЬНІ ТЕМИ КОНКУРСУ: ФІЗИКА+, БІОЛОГІЯ+, ХІМІЯ+. 

Ти вже розумієш, що фізика, хімія та біологія тісно пов’язані між собою, адже предметом їхнього вивчення є природа – жива й нежива. Але кожна з цих наук крім того знайшла своє застосування у різних галузях людського пізнання. Знання, які ти отримуєш з природничих предметів, стануть тобі у пригоді, щоб зрозуміти не лише явища природи, але й літературний твір, історичну подію, символіку країн, сучасну архітектуру, твори мистецтва. Саме про це завдання нашого конкурсу. Цього разу запитань для підготовки буде небагато. Ти зможеш не лише перевірити свою ерудицію, але й застосувати знання, отримані в школі, для вирішення завдань міжпредметного характеру. Успіху тобі і „ЗОЛОТОГО КОЛОСКА”!

7-8 класи 

• Книги, які змінюють світ на краще. Прочитай книгу Жуль Верна „Подорож на Місяць”.• Екологія. Довідайся, які способи використовують екологи, щоб встановити забрудненість атмосфери. • Закони природи. Пригадай докази прямолінійного поширення світла. • Досліди. Довідайся, як можна продемонструвати резонанс маятників. • Самоосвіта. Довідайся історію своїх джинсів. • Шахові фігури. Поспостерігай за грою у шахи. Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Олени Крижановської „Переплетіння наук” (№8/2016), Валерія Соболя „Цей різнобарвний чай” (№9, 11/2011), Жака-Ів Кусто „Найближча родичка верблюда” (№6/2014), Віктора Мясникова „Метали, відомі здавна”(№4/2009), Олександра Шевчука „Сестра Землі” (№ 11/2013), „Природні барвники” (№ 9/2011), Олени Авершиної „Про рослину, в плодах якої восени боги ховають сонце” (№6/2016), Ганни Боярських „Чудодійний коктейль – повітря” (№8/2016).

9-11 класи 

• Cлідопит. Як тварини пристосувалися до ходіння по різній поверхні? • Самоосвіта. Спробуй поглибити свої знання про фотосинтез. • Мистецтво. Як науковці досліджують полотна знаменитих митців? • Історія людства. Які пандемії спіткали людство? Що їх спричинило? • Архітектура. Які прийоми архітектори запозичили у злакових рослин? Прочитай у журналах „КОЛОСОК” статті: Олени Крижановської „Переплетіння наук” (№ 8/2016), Ольги Возної „Якщо ти мрієш стати космонавтом” (№ 5/2016), Світлани Камишної „Що таке пігменти?” (№ 7/2016), Валерія Соболя „Цей різнобарвний чай” (№ 9,11/2011), Катерини Нікішової „Лінивці періодичної системи” (№ 6/2014), Ніни Шуляренко „Хто як жалить?” (№6/2016), Вікторії Богданової „Чому продукти кислі на смак?”, Микити Каліберди „Хімія у невагомості” (№8/2016).

 

УСІ СТАТТІ ВИ ЗНАЙДЕТЕ НА НАШОМУ САЙТІ www.kolosok.lviv.ua. 

 

 

 

Зареєструватись на Колосок весняний - 2016 можна до 15 березня 2016 року. 

Запитання та матеріали для підготовки до конкурсу “КОЛОСОК-весняний-2016″

http://kolosok.org.ua/zapytan_materialy_vesna_2016/

 

«Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»  проводить обласний конкурс на кращий екологічний проект з переробки та утилізації новорічних ялинок.

До участі в конкурсі запрошуються школярі  та вихованці загальноосвітніх та  позашкільних навчальних закладів.

 

Матеріали просимо надсилати  до 25 лютого на адресу:

 79026, м.Львів, вул.І.Франка, 133, КЗ ЛОР «ЛОЦЕНТУМ».

е-mail: lodenc@ukr.net, тел/факс 8(0322) 276 46 07

 

Умови

 проведення обласного конкурсу на кращий екологічний проект з переробки та утилізації новорічних ялинок.

 Загальні положення.

Конкурс проводиться з метою активізації природоохоронного руху серед учнівської молоді, формування у неї екологічної культури, набуття  знань і досвіду розв’язання екологічних проблем, розвитку громадських екологічних ініціатив.

 Завдання конкурсу:

         залучити учнівську молодь до навчально-практичної природоохоронної діяльності, пошуку ними шляхів раціонального використання природних ресурсів;

  •  пошук та підтримка обдарованої молоді, створення умов для їх подальшої творчої та наукової діяльності.сники конкурсу.

До участі в конкурсі запрошуються школярі та вихованці загальноосвітніх та   позашкільних навчальних закладів.

 Вимоги до оформлення робіт

            Роботи на конкурс подаються у друкованому вигляді та на електронну адресу ЛОЦЕНТУМ.

Друкований матеріал подається на сторінках формату А4, текст набирається гарнітурою Times New Roman, розмір шрифту 14, без переносів, півтора інтервали, поля-20мм зверху і знизу, 15мм справа, 30мм зліва.

Текстова частина супроводжується відповідними фотографіями.  

Порядок і терміни проведення.

Конкурс на кращий екологічний проект з переробки та утилізації новорічної ялинки започатковується як щорічний.

Конкурс проводиться з  25 грудня поточного  року до 25 лютого наступного року.

Для організації і проведення конкурсу створюється оргкомітет та  конкурсна комісія, яка визначає переможців.

Учасники конкурсу подають:

  • анкету на  участь у конкурсі (дод.№ 2),
  • текст проекту (в паперовому  варіанті та на електронну адресу),
  • фото, слайди, відеокасети (за можливістю).

 Матеріли надсилати до 25 лютого щорічно на адресу:

 

79026, м.Львів, вул.І.Франка, 133, КЗ ЛОР «ЛОЦЕНТУМ».

е-mail: lodenc@ukr.net

 

Обласний конкурс на кращий екологічний проект з переробки та утилізації новорічних ялинок.

 

Реєстраційна форма учасника конкурсу

Назва конкурсної роботи/проекту:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Прізвище, ім’я автора

(авторів):____________________________________________________________________________________________________________________________

Прізвище, ім’я, по-батькові керівника:_____________________________________________________________________________________________________

Назва, номер освітнього закладу_____________________________________________________________________________________________________________

Контактна інформація освітнього закладу чи автора.

Поштова адреса з індексом

 

 

Телефон з кодом:____________________факс___________________

Електронна пошта:_________________________________________

Анотація проекту (20 рядків):

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

 

Дата заповнення реєстраційної форми________________________________________________

 

 

 

«ЛОЦЕНТУМ»  у 2015–2016 навчальному році   проводить обласний етап Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності  “Енергія і середовище” під гаслом «Збережемо енергію – збережемо Планету!»

До участі в конкурсі запрошуються учні, вихованці загальноосвітніх,професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів віком до 17 років включно, які мають досягнення у практичній діяльності в сфері змін клімату, впровадження енергозбереження, використання поновлюваних джерел енергії для місцевих потреб, підвищення енергоефективності шкільних будівель. 

Матеріали надсилати в друкованій формі та на електронних носіях до 20 січня  2016 року на адресу: 79026, м.Львів, вул.І.Франка, 133, КЗ ЛОР «ЛОЦЕНТУМ».

                                     е-mail: lodenc@ukr.net, тел/факс 8(0322) 276 46 07       

 Роботи переможців будуть надіслані до Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді для участі у національному турі.

Умови проведення

обласного етапу Міжнародного конкурсу молодіжних проектів

з енергозбереження “Енергія і середовище”  у 2015–2016 навчальному році

 1.      Загальні положення

Конкурс “Енергія і середовище” у 2015–2016 навчальному році (далі − Конкурс) є Національним туром Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергозбереження „Енергія і середовище”, який проводиться спільно з громадською організацію “Екологічний клуб «Еремурус», міжнародним освітнім проектом SPARE (найбільший міжнародний освітній проект для школярів з питань змін клімату та енергетики) за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України, Національної екологічної ради України та бізнес структур з метою пошуку й підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до навчально-практичної діяльності з проблем енергоефективності та раціонального використання ресурсів.

Конкурс проходить під гаслом  “Збережемо енергію – збережемо Планету!”.

 2. Мета та завдання Конкурсу

2.1.Метою Конкурсу є виявлення та підтримка обдарованої учнівської молоді, створення умов для науково-дослідницької діяльності.

2.2.Основними завданнями Конкурсу є:

- залучення учнівської молоді до навчально-практичної діяльності з проблем енергоефективності та раціонального використання ресурсів як найбільш ефективних шляхів зменшення викидів парникових газів, а отже й боротьби з глобальним потеплінням;

- сприяння професійному самовизначенню учнівської молоді;

- задоволення потреб учнівської молоді у творчій самореалізації;

- активізація творчої діяльності вчителів, які працюють над питаннями  підвищення обізнаності школярів і населення щодо ефективного використання та збереження енергії, пом`якшення змін клімату.

 3. Учасники Конкурсу

3.1. До участі в Конкурсі запрошуються:

- учні, вихованці загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів віком до 17 років включно, які мають досягнення у практичній діяльності в сфері змін клімату, впровадження енергозбереження, використання поновлюваних джерел енергії для місцевих потреб, у підвищенні енергоефективності шкільних будівель;

- педагогічні працівники загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів, які мають напрацювання з питань роботи з учнями і населенням щодо ефективного використання та збереження енергії.

3.2. Для участі в обласному етапі Конкурсу необхідно надіслати до 20 січня 2016 року заповнену реєстраційну картку та конкурсну роботу, виконану на електронних та паперових носіях українською мовою (не більше 6 сторінок разом з ілюстраціями), на поштову адресу:

79026, м. Львів, вул. Ів. Франка, 133, тел/факс 276-46-07, е-mail: lodenc@ukr.net, www.locentum.lviv.ua 

 4. Номінації конкурсних робіт та вимоги до них

4.1. Конкурс проводиться за такими номінаціями:

ДЛЯ ШКОЛЯРІВ

4.1.1. Номінація 1.

Проект з енергозбереження, енергоефективності або поновлюваних джерел енергії (ПДЕ).

На цю номінацію приймаються теоретичні та практичні проекти застосування енергозберігаючих і ресурсозберігаючих рішень, технологій, конструкцій ПДЕ.

У теоретичному проекті повинно бути обґрунтовано практичне застосування конструкції, теорії, рішення, оцінені очікувані результати.

 Опишіть, які методи ви застосовували для реалізації вашого проекту з енергозбереження, як ви використовували або плануєте використовувати енергію сонця, вітру, води або біомаси, які результати отримали або очікуєте.

У цій номінації треба описати, як ваша робота допомагає знизити викиди парникових газів, як ваше рішення може сприяти уповільненню зміни клімату.

 4.1.2. Номінація 2. Проект «Моє енергетичне рішення».

 Опишіть, які рішення для економії енергії та ресурсів ви застосували, чому ви вибрали сааме такі рішення. Який результат ви отримали, опишіть результат кількісно (скільки ваш проект дозволив «заощадити» CO2, ресурсів, води чи електрики).

На цю номінацію представляються  маломасштабні рішення, зрозумілі для кожного і прості в застосуванні. 

 4.1.3.Номінація 3. Інформування суспільства/пропаганда енергоефективності.

На Конкурс подаються інформаційно-просвітницькі матеріали, створені школярами, що підвищують обізнаність батьків, друзів, вчителів, спільноту щодо необхідності зниження викидів парникових газів і надають рекомендації, завдяки яким практичним діям можна досягнути цього в навчальному закладі, вдома, в масштабах своєї місцевої спільноти (міський мікрорайон, район, село, місто). Конкурсна робота може бути виконана у вигляді листівки, газети, плакату, буклету, відеоролика, мультимедійного продукту, презентації ppt, комп’ютерної гри.

5. Вимоги до оформлення конкурсних робіт

5.1.Конкурсна робота (проект) подається на електронних та паперових носіях державною мовою (не більше 5 сторінок).

5.2.Структура проекту:

- вступ (актуальність проблеми щодо місцевої ситуації − не більше 0,5 сторінки),

- завдання, яке вирішує автор, 

- методи його вирішення, 

- результат (як реалізація проекту впливає на зміну клімату).

5.3. Текстовий матеріал приймається як документ в форматі Word (стандартний шрифт 12 кегля, з ілюстраціями і таблицями, що не виходять за межі друку). Обсяг роботи – не більше 6 сторінок разом з ілюстраціями, фотографіями, таблицями + 1 сторінка реєстраційна форма.

Загальний розмір документу без архівації - не більше 500 Кб!

5.4.У номінації 3 “Інформування суспільства/пропаганда енергоефективності” приймаються презентації у форматі MS Power Point, документи Adobe PDF, розміром не більше 1 Мб кожна. Комп'ютерні ігри приймаються за умови, якщо розмір файлу в архіві не перевищує 2 Мб. Відеоролики у форматах WMV, DiVX і MPEG-1 не більше 1-2 хв., мультфільми у форматі Macromedia Flash (SWF) необхідно завантажити на www.youtube.com та надіслати  посилання.

Комплект матеріалів на конкурс повинен включати заповнену реєстраційну форму на 1 стор. Рекомендуємо використовувати архіватори RAR або ZIP.

5.5. Конкурсні роботи, які не відповідають даним вимогам, конкурсним журі не розглядатимуться.

 6. Критерії оцінювання конкурсних робіт

6.1. Конкурсні роботи, виконані учнями, оцінюватимуться конкурсним журі за наступними вимогами:

- актуальність обраної теми;

- обґрунтованість застосованих методик при виконанні проекту;

- практичний результат; 

- аргументованість висновків і  рекомендацій;

- відповідність вимогам щодо оформлення та якість їх виконання;

- можливість тиражування запропонованої ідеї або розробленого матеріалу

У номінації 3 враховується також оригінальність виконання та художнє оформлення. 

Під час оцінювання звертатиметься увага на рівень складності  та самостійності виконання проекту з урахуванням віку авторів. 

7. Визначення та нагородження переможців і призерів Конкурсу

7.1. Переможці обласного етапу Конкурсу визначаються конкурсним журі.

Підведення підсумків обласного етапу Конкурсу відбудеться  22 січня 2016 р.

Найкращі роботи обласного туру будуть направлені для участі  у національному турі.

NB: Додаткову інформацію щодо участі в конкурсі можна отримати за адресою:

79026, м. Львів, вул. Ів. Франка, 133, тел/факс 276-46-07, е-mail: lodenc@ukr.net, www.locentum.lviv.ua 

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА УЧАСНИКА КОНКУРСУ

1. Назва конкурсної

роботи/проекту:_______________________________________

2. Номінація, за якою виконана робота _____________________

3. Прізвище, ім’я, клас навчання (для учнів) вік авторів для педагогів :

4. Прізвище, ім’я, по батькові, посада та місце роботи керівника (для молоді):

____________________________________________________________________

5. Повна назва навчального закладу/ місце роботи (для педагогів):

____________________________________

6. Контактна інформація:

Поштова адреса з індексом: ____________________________________________

Вулиця:_____________________________________________________________

Будинок:___________ кв.:___________________

Містоселище:________________________________________________________

Район: ______________________________________________________________

Область:_____________________________________________________________

Телефон (з кодом) :_________________________ факс (з кодом):_____________

Мобільний телефон:___________________________

Електронна пошта автора або керівника: _______________________

7. Анотація на проект:

- актуальність проблеми: які місцеві чи регіональні проблеми спонукали до

написання проекту (не більше 20 слів);

______________________________________________________________________

- зміст проекту: що було зроблено, які заходи вжиті, змодельовані чи

спроектовані поновлювані джерела енергії, розроблене заняття тощо (не більше

60 слів);

_______________________________________________________________________

- отриманий чи очікуваний результат (не більше 60 слів).

______________________________________________________________________

8. Перелік

додатків:____________________________________________________

9. Ми погоджуємося на опублікування та використання матеріалів нашого

проекту в друкованих та електронних засобах інформації проекту SPARE.

10. Дата заповнення реєстраційної картки: __________________________

 

П.І.Б. контактної особи________________________________________ 

 

Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді у травні 2016 року буде проведений Всеукраїнський юнацький фестиваль “В об’єктиві натураліста”. Тема фестивалю висвітлення проблем збереження та раціонального використання земельних ресурсів України.

КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» проводить обласний етап Всеукраїнського юнацького фестивалю  «В об’єктиві натураліста».

До участі у фестивалі запрошуються учні загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів, що мають досвід у створенні фото-, слайд- та відеоматеріалів.

 

 

Матеріали просимо надсилати до 1 квітня 2016 року за адресою: 79026, ЛОЦЕНТУМ, вул.. І. Франка, 133, м. Львів, тел. 276-46-07.

 

 

Умови проведення

обласного етапу

Всеукраїнського юнацького фестивалю “В об’єктиві натураліста”

Тема фестивалю висвітлення проблем збереження та раціонального використання земельних ресурсів України.

Всеукраїнський  юнацький фестиваль “В об’єктиві натураліста” проводиться щороку на добровільних засадах і є відкритим для учнів позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів (далі - учні) з метою формування в них екологічної культури засобами кіно- та фотомистецтва.

Завданнями Фестивалю є виховання в учнів любові до рідного краю, екологічне та естетичне виховання учнів, пошук нових форм і методів формування в учнів навичок природоохоронної та просвітницької діяльності.

Переможці та призери Фестивалю визначаються за номінаціями: «Кращий відеофільм»;  «Кращий відеоролик (відео кліп)»; «Кращий слайд-фільм»; «Краща фоторобота» ( комплект із 5 односюжетних фотографій);

Темою Фестивалю є дослідницька та природоохоронна діяльність навчальних закладів, учнівських колективів, окремих учнів, присвячена  висвітленню проблем збереження та раціонального використання земельних ресурсів України.

Вимоги до робіт:

відповідність темі Фестивалю, повнота її розкриття - 10 балів;

власна творча неповторність - 20 балів;

актуальність порушеної проблеми - 12 балів;

науковий підхід до вирішення порушеної проблеми - 18 балів;

пізнавальне та виховне значення роботи - 12 балів;

рівень майстерності - 16 балів;

якість виконаної роботи - 12 балів.

Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник за конкурсну роботу, - 100 балів.

Робота, подана на конкурс, має відповідати технічним вимогам:

1. Для участі в конкурсі робіт у номінації «Кращий відеофільм» учасник повинен представити відеофільм на тему Фестивалю, виконаний українською мовою, іншою мовою національних меншин України. Відеофільм повинен бути записаний на диск CD-R, CD-RW або DVD-R, DVD-RW. Програма для запису - Windows Move Market, формат AVI, MPEG4. Якщо робота виконана не українською мовою, додається переклад. Тривалість відеофільму - до 15 хвилин.

2. Для участі в конкурсі робіт у номінації «Кращий відеоролик (відеокліп)» учасник представляє в довільній формі відеоролик або відеокліп на тему Фестивалю, виконаний українською мовою, іншою мовою національних меншин України. Відеоролик або відеокліп повинен бути записаний на диски CD-R, CD-RW або DVD-R, DVD-RW. Програма для запису - Windows Move Market, формат AVI, MPEG4. Якщо робота виконана не українською, додається переклад. Тривалість відеоролика (відеокліпу) - до 7 хвилин.

 3. Для участі в конкурсі робіт у номінації «Кращий слайд-фільм» учасник представляє слайд-фільм на тему Фестивалю, записаний на диск CD-R, CD-RW. Програма для запису − Power Point 2003. Кількість слайдів −  до 20.

4. Для участі в конкурсі робіт у номінації «Краща фоторобота» учасник представляє комплект із 5 односюжетних кольорових або чорно- білих фотографій на тему Фестивалю. Розмір фотографій − формат А3 (24х30 см.)

До конкурсних робіт бов’язково додається супровідна інформація (прізвище, ім’я, по батькові автора, вік, клас, навчальний заклад, тема, коротка анотація про відеофільм, адреса, контактний телефон, електронна адреса (за наявності)).

Визначення переможців:

Переможці Всеукраїнського юнацького фестивалю “В об’єктиві натураліста” визначаються журі з кожної номінації окремо та відзначаються путівками до Всеукраїнського табору “Юннат”, призами та Грамотами НЕНЦ.

Для підведення підсумків обласного етапу фестивалю роботи надсилати

до 1 квітня 2016  року

на адресу: 79026, ЛОЦЕНТУМ, вул.І.Франка,133, м. Львів,  тел/факс 8(0322) 276 46 07

 

Матеріали на допомогу учасникам Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об`єктиві натураліста» у 2016 році

У 2015 році педагоги разом з вихованцями творчих учнівських об`єднань, приймаючи участь у Всеукраїнському юнацькому фестивалі «В об‘єктиві натураліста», змістовно розкрили тему «Охорона та збереження водних ресурсів України». Підготовлені ними відеофільми, світлини, спонукали дорослих звернути увагу на існуючі проблеми у водному господарстві країни. Не менше негараздів існує і в земельних питаннях: їх раціональному використанні, охороні та дбайливому ставленні до землі в Україні. Саме тому на 2016 рік для учасників Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об‘єктиві натураліста» було запропоновано висвітлити проблеми збереження та раціонального використання земельних ресурсів.

Запропоновані матеріали та рекомендації допоможуть педагогам зорієнтувати школярів та молодь на найбільш вражаючі проблеми зі станом земель в Україні.

Ґрунти – основа для життя і розвитку біосфери та людського суспільства, неоціненне природне багатство. Найбільшою подією з точки зору не лише людини, а й еволюції біосфери став процес виникнення надтонкої (порівняно з розмірами планети) живої плівки, яку називають ґрунтом. Адже це великий і невидимий для людського ока всесвіт, основа, на якій виробляються органічні речовини, в якій відбуваються грандіозні біологічні, біохімічні, геологічні, еволюційні та інші процеси. Більшість людей не усвідомлюють, що фактично все їх життя прямо чи опосередковано пов’язано з ґрунтом – головною складовою біосфери. Тому й увага до цього питання у пересічного мешканця Землі залишається мізерною. Утворення ґрунтів – дуже тривалий процес. Один сантиметр ґрунту формується дуже довго: він може тривати, при оптимальних умовах, від 100 до 300 років. Багато факторів сприяють цьому. Величезна роль належить мікроорганізмам (бактеріям, мікроскопічним грибам та іншим одноклітинним організмам), вищим грибам, безхребетним та хребетним тваринам. Кліматичні умови для ґрунтоутворення є не менш важливими. 17 червня 1994 року в Парижі (Франція), було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням, яка набрала чинності 26 грудня 1996 року. Цей день міжнародна спільнота відзначає як Всесвітній день боротьби з опустелюванням. Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 19 грудня 2007 року було проголошено декаду боротьби з опустелюванням (2010 – 2020 роки). Конвенція є однією з найбільших міжнародних угод природоохоронного спрямування поряд з Конвенцією ООН про біологічне різноманіття та Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату. Разом вони складають три так звані Ріо-Конвенції, що були узгоджені під час Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, який проходив у 1992 році в місті Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

Не зважаючи на назву, Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням не стосується лише процесу утворення чи розширення пустель як таких. Її метою є консолідація світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та антропогенних чинників. Саме тому в 2002 році Україна приєдналася до цієї Конвенції. Земельний фонд України складає більше 60 мільйонів гектарів. При цьому питома вага сільськогосподарських угідь становить 69%. За останні п’ять років площа

сільськогосподарських угідь зменшилася на 92 тисячі гектарів. Площа ж земель державного фонду зменшилася всього на 0,7%, а площа земель приватної власності зменшилася на ті ж самі 0,7%. До основних угідь, від стану яких значною мірою залежить екологічна ситуація у будь-якому регіоні, відносяться землі сільськогосподарського призначення. Найвищі показники освоєння території (більше 60%) мають центральні і південні регіони, причому в тринадцяти областях України цей показник досягає 70% і вище. Найнижчий показник характерний для областей заходу і півночі України. Ступінь розораності значною мірою характеризує екологічну стійкість територій. Найбільший фонд орних земель мають області, розташовані в зоні лісостепу та степу, де розораність сільгоспугідь значно перевищує екологічно допустимі рівні, досягаючи 80% і більше (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська області), а розораність сільгоспугідь Херсонської області досягла 90%. Відносно кращий екологічний стан ґрунтів спостерігається на Поліссі, бо тут до складу ріллі не залучені значні масиви малородючих земель. Також потужними екологічно стабілізуючими компонентами сучасних агроландшафтів, які забезпечують більш збалансоване функціонування агроекосистем, є природні луки і пасовища. Ще один чинник, що сприяє екологічній збалансованості земель в Україні, є її природно-заповідний фонд. Нині до нього входить більше 8000 об’єктів загальною площею 3,57 млн. га та 1 морський заказник площею 402 тис. га, що займає 5,9% території країни. Проте порівняно з країнами Європи, де показник заповідності становить у середньому близько 15 відсотків,

спостерігається значне відставання. Народна приказка говорить, що руйнувати – не будувати. Це можна віднести й до ґрунтів. Адже під час злив з переораного поля шар ґрунту 5-10 сантиметрів може бути змитий досить швидко. Під поняттям "деградація ґрунтів" розуміють їхнє руйнування: біологічне, фізичне, хімічне, механічне і навіть соціальне. Оскільки ґрунт – це складна екологічна система, то до нього при дослідженні можливе застосування всіх екологічних закономірностей та критеріїв. Проблема деградації ґрунтів має паралель з проблемою біологічного різноманіття. Ці два поняття багато в чому подібні, але увага, що приділяється до них – різна, хоча сама наявність ґрунтів є першопричиною та основою існування біологічного різноманіття. Україна, займаючи менше 6% площі Європи, володіє не менше 35% її біологічного різноманіття й за цим показником випереджає майже всі європейські країни (за виключенням Франції). І це все завдяки найродючішим чорноземам. Бо саме вони є фундаментом формування та розвитку різноманітних оселищ і біологічного різноманіття на цих територіях. Також сам ґрунт є середовищем життя і складною величезною відкритою екологічною системою. Наша держава знаходиться на перехресті історично відмінних міграційних хвиль рослинного і тваринного світу з різних центрів походження. Географічне положення України, її фізико-географічні умови сприяли також формуванню багатого рослинного в тваринного світу, що налічує більше 70 тис. видів. І ось все це природне багатство, як і ґрунти, опинилося перед загрозою деградації та поступового опустелювання (в біологічному сенсі). Питання деградації ґрунтів та опустелювання необхідно розглядати в комплексі з проблемою біологічного різноманіття як складові єдиного цілого – біосфери.

Королями ґрунтів є чорноземи. Найпотужнішими й до сьогодні вважаються ґрунти лісостепової зони. Підтвердженням унікальної цінності чорноземів північного сходу України є той факт, що в роки ІІ Світової війни під час тимчасової окупації німецькі нацисти тривалий час у спеціальних вагонах вивозили український чорнозем. Не урожай, як кінцевий продукт землеробства, а його базову основу і найбільше багатство – родючий ґрунт! Як не дивно, саме найпотужніші чорноземи виявилися найбільш вразливими до дії

водної та повітряної ерозії, бо такі рівнинні ділянки завжди пронизані довжелезними і дуже розгалуженими вибалками. Та й не завжди сучасні землекористувачі дотримуються

правильної технології обробітку землі. З «плужної» технології починається ерозія, потім –

деградація ґрунту і нарешті – опустелювання території. Проблема ерозії ґрунтів стала гострою ще в 50-х роках ХХ століття. Але тоді їй приділяли багато уваги. Так, у ті роки на основі проведення дуже серйозних, комплексних наукових досліджень були створені багатокілометрові лісозахисні смуги, які й сьогодні є ефективним засобом боротьби з ерозійними явищами. Проте їх кількість, протяжність і загальна площа сьогодні значно скоротилася, та і якість стала іншою (змінився видовий склад дерев та кущів).

До числа найбільш вагомих природних чинників, що обумовлюють розвиток та активізують карстові процеси, належить наявність порід, здатних до карстування, тектонічна будова території, а також сейсмічна активність. Карст є особливо небезпечним процесом через те, що його раптова активізація може призвести до виникнення миттєвих провалів чи просідання земної поверхні. Кількість таких провалів в Україні становить майже 30 тисяч. Причому причиною таких явищ часто є не лише природні карстові процеси, а й техногенні, зокрема видобуток корисних копалин шахтним способом. Просідання ґрунту заважають проводити сільськогосподарські роботи, вони є небезпечними для людей і техніки. Очевидці розповідають, що трактори разом з трактористами провалювалися під час обробітку полів. Такі ями не вважали за необхідне засипати, їх просто оборювали, не звертаючи на них в подальшому жодної уваги. Вітрова і водна ерозія призводять до утворення ярів і балок, а також до пилових бур – явищ, які важко зупинити. Спалювання сухої рослинності та стерні – це ще одна причина деградації ґрунтів. Це варварство поширено у сухі сезони (осінь – весна), коли довго немає дощів. В основному пожежі виникають у результаті свідомих підпалів для того, щоб підготувати територію сінокісної ділянки для використання наступного року або очищення поля від решток стебел злакових рослин, також знищують вогнем вчасно не зібрану кукурудзу горе-господарі. Після збору врожаю горе-землероби поливають стерню нафтопродуктами і підпалюють. Сьогодні землю часто експлуатують структури, що не мають жодного відношення до землі. Іноді підпали здійснюють знічев’я нудьгуючі пастухи, які випасають громадську худобу. У всіх випадках це результат відсутності у громадян будь-якої екологічної свідомості, освіти, культури, виховання. Під час пожежі відбувається руйнування підземної екосистеми, коли гине безліч живих організмів верхнього, найродючішого і насиченого життям шару ґрунту. Потрібно багато часу, щоб відновилося біологічне різноманіття цього специфічного середовища та встановилися зв’язки та взаємодії між його компонентами. Ще одна дуже нагальна проблема деградації ґрунтів - механічне руйнування його структури сільськогосподарськими знаряддями та важкою технікою. Сучасна техніка стала набагато масивнішою, багаторазова обробка того ж самого поля призводить до значного ущільнення ґрунту. При цьому колісна техніка розчавлює навіть невеликі грудочки до пилоподібного стану. Родючість ґрунту швидко погіршується, його дихання та водопроникність різко зменшуються. Дегуміфікація (втрати гумусу) є ще однією з проблем. Найбільший внесок у цей негативний процес спричиняє відсутність сівозміни як обов’язкового заходу для збереження родючості землі. По всій території України можна побачити поля, на яких «королеву» цих площ вже вирощують понад п’ять, сім років. Просапні культури, такі як кукурудза, займають понад 50 відсотків посівних площ, а соняшник – 10. Вони є найбільшими виснажувачами ґрунту. На орендованих полях не застосовують сівозміни по кілька років! Хто з нас не «милувався» безмежними полями сої і сучасної «панацеї» для вироблення дизельного пальна – рапсу!!! Органічні добрива вносять на поля дуже рідко. Хімічне забруднення ґрунтів за останні роки дещо зменшилося, але ще дається взнаки. Це відбулося завдяки скороченню обсягів використання хімічних засобів захисту рослин, а також перехід на більш безпечні препарати. Але вплив забруднюючих речовин, що використовувалися в попередні роки, досить відчутний. На землях багатьох районів ще збереглися залишки хімічних складів, де іноді під відкритим небом видніються пошкоджені мішки з отрутохімікатами. Такі хімічні склади можна виявити по всій Україні. Усі проблеми, що пов’язані з деградацією ґрунтів, перерахувати неможливо. Деякі з них носять локальний характер, деякі приховані для дослідження, а про інші навіть нічого не відомо. Але таку проблему, як сміттєзвалиша мабуть важко приховати і забути! Не слід забувати також про терикони, кар’єри, відвали, звалища промислових відходів тощо. 2016 рік – 30-річчя Чорнобильській трагедії. Скільки родючих земель було вилучено з експлуатації на довгі роки! Саме вище згадані та будь-які інші проблеми, пов`язані зі збереженням та раціональним використанням ґрунтів і треба висвітлювати. Тому необхідно проводити відповідну екологічну освітню і виховну роботу серед підростаючого покоління та пересічного населення для формування у громадян екологічної свідомості та мислення.

Виступи колективів екологічної просвіти та участь у Всеукраїнському юнацькому фестивалі «В об`єктиві натураліста» за означеною темою будуть сприяти зусиллям з покращення стану ґрунтів, їх збереженню для нащадків.

Ми щиро вдячні Володимиру Литовці, вчителю біології та екології, вчителю- методисту, експерту Ради Європи в проекті Смарагдова мережа, громадському екологу з Сумщини за підбір інформації, яку було використано при підготовці цих методичних матеріалів.

Література

1. Назаренко І.І., Польчина С.М. Нікорич В.А. Грунтознавство: Підручник. – Чернівці:

Книги – XXI, 2004. – 400 с.

2. Польский Б.Н. Рассказы о почве. Пособие для учащихся. Изд. 2-е, перераб. М. 1977. 144

с. с ил.; 4л. Ил.

3. Розширений п’ятирічний звіт про опустелювання та деградацію земель підготовлено за

участі Національного університету біоресурсів і природокористування України, НДІ

рослинництва, ґрунтознавства та сталого природокористування (авторського колективу:

М.Д. Мельничук, Н.А. Макаренко, О.О. Ракоїд, В.І. Бондарь, А.В. Мала, Я.П. Діхтяр,

І.О. Сігалова).

4. Руденко В.П. Екологічні основи оптимізації природокористування. – К., 1999. – 200 с.

5. Сафранов Т. А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник. - Львів:

Новий Світ-2000, 2006. -247, с.

6. Смарагдова мережа в Україні. під редакцією Проценка Л.Д. Київ «Хімджест». 2011.192с.

7. Царенко О.М. Основи екології та економіка природокористування: Навчальний посібник

для студентів вузів. – Суми: Університетська книга, 2004. – 399 с.

 

 

 

 

 

 




Обновлен 14 фев 2017. Создан 12 янв 2016