Сайт вчителя ССЗШ № 81 ім. П. Сагайдачного м. Львова Наталії Романівни

Проект та інноваційні та інтерактивні методи навчання у курсі біології та природничих наук

педагогічна майстерня



 

Проект та інноваційні та інтерактивні методи навчання у курсі біології та природничих наук.

(стаття видрукована у журналі "Біологія" видавничої групи "Основа" №№22-24 серпень 2014р.)

«Найважливіше завдання цивілізації –

 навчити людину мислити» - Едісон.

Кожна людина є індивідуальною особистістю з різними потенційними можливостями та умовами виховання. Середня загальноосвітня школа не враховує в повній мірі генетичні та соціальні основи індивідуальності дітей.

Подальший розвиток школи неможливий без інтеграції знань та диференціювання навчання. Метою державної Національної програми є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій. Термін «інновація», означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним  чином, на внутрішні фактори. Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчості спрямована на оновлення системи освіти. Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів.

Інноваційна педагогічна діяльність заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду, орієнтована на зміну й розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики. Продуктами  інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені. [1]

В час стрімкого та бурхливого розвитку суспільства, технологій, фінансів та культури, сучасна людина і сама повинна розвиватися швидше. Їй необхідно мати більше знань, умінь і навичок, які б допомогли розширювати світогляд та давали б можливість крокувати впевнено поряд з швидким потоком науково-технічного прогресу. Бурхливі зміни торкнулись і сфери освіти. Адже радянська освіта дала міцне підґрунтя, фундамент для сучасних інноваційних педагогічних технологій. Відомий грузинський педагог Ш.А. Амонашвілі у своїй книзі писав: «В современной советской школе все направлено на то, чтобы объединить учеников, а не разъединять их; в них воспитывается чувство солидарности, взаимной помощи и заботы друг о друге. Каждый умеет радоваться успехам товарищей. Всякое проявление чувства эгоизма, личной выгоды преодолевается с помощью совместной работы, объединенной высокой целью, чутких педагогических методов и личностного влияния педагога на воспитанников». Використання новітніх методик дає можливість навчити, розвинути та виховати особистість, яка не загубиться у новому, розвинутому світі, а, навпаки, буде керувати ним. [2].

Розумове виховання особистості в процесі навчання здійснюється лише тоді, коли усвідомлене і міцне засвоєння знань учитель розглядає як засіб розвитку пізнавальних та творчих сил та думки - гнучкої, живої, допитливої, шукаючої, ніколи не зупиняючої ся на досягнутому. У такого вчителя знання - інструмент, з допомогою якого вихованець усвідомлено робить свої нові кроки у пізнанні навколишнього світу і у творчій праці. Тому найважливішими шляхами та способами розумового виховання є: виробнича праця, дослідження, експеримент, самостійне вивчення життєвих явищ, літературних джерел, літературно - творчі досліди. (схема 1) [4]

 

 

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання логічно-опорних сигналів (ЛОС) та структурно-логічних схем (СЛС).

В результаті використання СЛС та ЛОС досягається:

активізація учнів на уроці;

підвищується інтерес до навчання;

більша свобода в міркуваннях і доведеннях учнів;

позбавлення від механічного зазубрювання;

зняття скутості та страху перед помилкою.

СЛС – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. СЛС – це плани - конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку. [2].

До нетрадиційних методів відносять інтерактивні та дистанційні методи. В свою чергу до інтерактивних методів належать:

-  метод навчання у співпраці: члени групи стають взаємопов’язаними і залежними один від одного, але при цьому достатньо самостійними в оволодінні навчальним матеріалом і розв’язанні поставлених завдань.

- ігровий метод: проведення уроків – конференцій, “асоціацій” (з рослинами, тваринами, біологічними процесами), уроків – змагань.

-  метод роботи в парах тощо.

Певне місце в системі методів навчання має технологія ігрового навчання, що включає імітаційні ігри, які відтворюють реальну або гіпотетичну ситуацію. Поняття «імітаційна гра» охоплює і більш вузькі поняття: ділова гра, рольова гра, операційна гра, метод інсценування з використанням консультантів і педагогічних програмних засобів для персональних комп’ютерів.

Ця технологія сприяє підвищенню інтересу учнів до різних видів навчально-пізнавальної активності. Гру, як метод навчання, передавання досвіду старших поколінь молодшим, люди використовують здавна. На уроках біології ігрові технології повинні посідати своє чинне місце, оскільки введення дидактичних ігор є засобом створення на уроках таких ситуацій, що збуджують думку і стимулюють творчу ініціативу, а особливістю гри є створення умов, не властивих традиційному навчанню.

Надаючи учням свободу інтелектуальної діяльності, учитель спрямовує їх до створення проблемних ситуацій і пошуку шляхів розв’язання через уміло організовану пошуково-дослідницьку самостійну роботу. Окрім використання ігрових ситуацій, можна практикувати ще й такі нетрадиційні уроки, як: мандрівка, конференція, суд, ділова гра, КВК, семінар, диспут, брифінг тощо. Такі уроки доцільно планувати під час актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, його закріплення, повторення. Так, наприклад, біологічний КВК – форма змагання між 2–3 класами однієї паралелі. Завдання поділяються на домашні і класні. Основна мета – розвинути інтерес до предмета через гру, згуртувати колективи учнів, перевірити засвоєння матеріалу за певний проміжок часу [2].

Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні  в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.

Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення  відбувається саме через метод проекту. [3].

До нетрадиційних методів відносять інтерактивні та дистанційні методи. В свою чергу до інтерактивних методів належать:

- метод проектів: вимагає рішення певної проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з другого - інтегрування знань та вмінь з різних галузей науки. [2].

Проектна система навчання прийшла до нас із США. Розробник В. Кілпатрік - 20-ті роки 20 століття. Основне завдання проекту полягає в озброєнні дитини інструментарієм для розв'язання проблем, пошуку та досліджень у життєвих ситуаціях.

Форма навчання групова - передбачає спілкування вчителя з групою дітей, які взаємодіють як між собою, так і з учителем.

Парна форма навчання - комунікативна взаємодія між учнями, що виконують загально навчальне завдання.

Ступінь залучення учнів до процесу навчання - засвоєння

Проектне навчання - один з варіантів продуктивного навчання, метою якого є не засвоєння суми знань і не проходження освітніх програм, а реальне використання, розвиток та збагачення власного досвіду учнів та їх уявлення про світ.

Проект - сукупність певних ідей, документів, текстів для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного, фактичного продукту.

Головні умови організації роботи над проектом - основні вимоги до використання методу проектів. [4].

Вимоги до проекту:

- проект розробляється з ініціативи учнів, але тема може бути запропонована й учителем. Тема для всього класу може бути однією, але шляхи її реалізації в кожній групи можуть бути різними;

- проект варто робити значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів;

- робота над проектом має дослідницький характер, моделює роботу в науковій лабораторії й тому необхідно розробити апарат дослідження, обґрунтувати його;

- проект педагогічно значущий, тобто учні у процесі його здійснення здобувають нові знання, будують нові відносини, опановують загально навчальні вміння;

- проект заздалегідь спланований, сконструйований спільними зусиллями вчителя й учнів, але в той же час у міру його розгортання допускаються гнучкість і зміни;

- проект рекламується в рамках класу, паралелі, школи з метою підвищення мотивації учнів у його реалізації, розгортається його спільна значущість;

- проект реалістичний, має визначену практичну значимість, зорієнтований на можливості учнів; припускається широке розмаїття тем.

Алгоритм роботи над проектом

Етапи проектування

Діяльність учасників

Організація проекту

- визначення теми й мети проекту;

- формулювання проблеми;

- гіпотези щодо її розв'язання

Планування діяльності в проекті

- визначення джерел інформації;

- опис бажаних кінцевих результатів;

- розподіл завдань

Дослідження теми проекту

- збір необхідної інформації;

- аналіз зібраної інформації;

- висновки, пропозиції

Результати

- оформлення результату;

- демонстрація (презентація) результату;

-  оцінка  й підбиття підсумків [4].

 Складання плану проекту - включає 4 етапи роботи:

1) вибір теми

2) обґрунтування теми (зацікавлення)

3) завдання для роботи над 1 етапом - буклет, як оформити, який об'єм інформації, джерела інформації.

Створити систему оцінювання та вимоги до проекту і на кожному етапі оголошувати вимоги і відповідне оцінювання. На кожен етап проекту - виділити по 3 - 5 хвилин для представлення своїх робіт.

У кінці навчального року провести конкурс проектів з голосуванням учнів за кращі роботи у різних категоріях (буклет, бюлетень, стінгазета, презентація, проект у цілому) з нагородженням грамотами.

Буклет: виконується за зразком буклету у програмі Microsoft Office Publisher. Розмір А - 4. Двосторонній. Містить по 3 колонки з кожної сторони. Титульна сторінка містить назву, зображення  Друга сторінка - мету проекту, чим зацікавила дана тема, коротка наукова інформація. Третя та четверта сторінки - різноманітні наукові і не тільки «цікавинки» у рубриках: а ви знаєте що? це цікаво! зі світу науки і т.д. Можуть містити фотографії, малюнки, схеми, вірші, казки, легенди, бувальщини, курйози... П'ята сторінка містить кросворди, приказки, загадки, але  без відповідей (відповіді будуть надаватись у наступних етапах роботи: друкована газета, стінгазета). Шоста сторінка містить інформацію про виконавців проекту, може містити фотографії виконавців.

Друкована газета виконується за зразком бюлетеню з програми Microsoft Office Publisher, на папері формату А - 4, з двох сторін. Перша сторінка містить назву, головну наукову статтю, фото малюнки схеми, а також невеличку додаткову статтю по темі. Також можуть міститись притчі, легенди в т.д. Друга сторінка - рубрику «цікавинки», вірші, казки тощо, загадки, кросворди або відповіді на загадки і кросворди розміщенні у буклеті. Містить інформацію про виконавців.

Стін газета виконується у форматі А- 1. Містить назву, наукову статтю, «цікавинки», загадки, кросворди і відповіді на попередні, фотографії, малюнки,  інформацію про виконавців.

Презентація - у форматі програми Microsoft Office PowerPoint. Складається з 7- 10 слайдів. Перший слайд назва проекту. Другий - мета. Третій -  шостий основна наукова інформація та відповідні зображення. 7-8 - результати виконаної роботи. 9 - висновки. 10 - список використаних джерел інформації.

Роботи можуть виконуватись у таких варіантах: 1) друкована; 2) написана від руки, але з дотриманням усіх форматів; 3) з використанням акуратних вклеєних вирізок, але з дотриманням усіх форматів.

За такими схемами можна виконувати проекти з біології, хімії, географії, фізики чи інших навчальних предметів.

Отже, проекти розвивають у учнів вміння володіти інформацією, здійснення задуманого, знання шляхів пошуку нової інформації, що є основою підприємницької діяльності, а також формування інформаційної компетентності.

Робота в групах формує вміння працювати в команді, працьовитість, допитливість.

Завдання - навчити дітей вчитися, або, навчитися здійснювати діяльність.

Зацікавленість предметом і методикою його викладання підвищують престиж біології, як науки у розумінні учнів, одночасно піднімають її на щабель вище у шкалі мотивації учня.

Список використаної літератури

1. http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/42_1/visnuk_7.pdf

2.http://teacher.ed-sp.net/index.php?option=com_content&view=article&id=100:2013-05-21-09-16-23&catid=3:2011-09-21-21-59-06&Itemid=5

3. http://nenc.gov.ua/91.html

4. Наволокова Н. П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 117 с.

 

 

/p



Обновлен 17 дек 2015. Создан 18 авг 2014