Сайт вчителя ССЗШ № 81 ім. П. Сагайдачного м. Львова Наталії Романівни

 

урок 4

про віруси



 

Урок № 4

Тема поняття про віруси.

відео до уроку:

https://www.youtube.com/watch?v=pQyu9LHRCgQ

https://www.youtube.com/watch?v=1vQauErovSg

Дати відповіді на запитання:

1.Наскільки різноманітним є світ живих організмів?

2.Які особливості живих організмів їм властиві?

3.Що є елементарною структурною і функціональною одиницею живого?

 

«У минулих століттях від багатьох хвороб гинули тисячі та мільйони людей, наприклад, від віспи, грипу. Чим пояснити ці дані? Чому не всі люди хворіють? Чому після перенесення хвороби, люди більше не хворіють на таку хворобу?»

На початку ХХ ст. виникла вірусологія – наука про неклітинні форми життя віруси. Вважають, що ці організми стоять на межі живого і неживого. Їх відомо 10 тис. видів.

З вивченого раніше ми знаємо, що тіло живих організмів складається із однієї або багатьох клітин, що функціонально взаємодіють і утворюють єдине ціле. Але в процесі еволюції з’явились структури, що можуть перебувати поза клітиною, не виявляючи жодних властивостей живого. Потрапляючи в клітину, ці структури використовують її органели і молекули для здійснення процесу власного розмноження. Нові частини, опинившись у навколишньому середовищі, знову не виявляють жодних властивостей живого. Такими організмами є віруси. Вони становлять окреме царство живої природи – царство Віра – Vira, що означає – отрута. Після відкриття вірусів Д.Івановським, вчених тривалий час вони не привертали до уваги із-за труднощів у вивченні. Але успіхи молекулярної біології привели до того, що таємниці вірусів було відкрито.

На основі багаторічних досліджень визначені такі властивості вірусів:

-неклітинна будова;

-облігатний паразитизм у прокаріотичних та еукаріотичних клітинах, тобто паразит здатний жити лише в певних умовах;

-використання органел клітини-хазяїна для синтезу нових вірусних частин;

-відсутність власного обміну речовин;

-відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною-хазяїном;

-відсутність росту;

-здатність до кристалізації.

 

Багато властивостей вірусів не притаманні іншим організмам. Ще одна важлива відмінність вірусів від клітин полягає в їхньому унікальному способі утворювати віріони внаслідок самозбирання, утворюючи симетричні структури. Залежно від виду вірусу, віріони можуть мати ікосаедричний, спіральний або змішаний типи симетрії.

 

Пристосування вірусів до паразитизму проявляються в різноманітності способів ефективного зараження хазяїв. Збудники потрапляють через органи дихання, органи травлення, покриви тіла, слизові оболонки. Переносниками збудників є членистоногі: кліщі, комарі. Зараження можливе також при недотриманні санітарних норм при переливанні крові або хірургічних операцій, при статевих контактах, у наркоманів при використанні одного шприца. Але не завжди потрапляння вірусу до організму призводить до розвитку хвороби. Це залежить від чутливості хазяїна, стану його імунної системи, концентрації вірусних частинок та їхньої патогенності.

Надійного захисту від більшості вірусних хвороб поки що немає. Антибіотики не завжди діють, тому вірусні хвороби посідають основне місце – 75% в інфекційній патології людини і тварин.

Поза клітинами живих організмів, тобто у зовнішньому середовищі, віруси перебувають у вигляді окремих часток – віріонів.

 

Віруси, як і всі живі організми побудовані з органічних речовин, вони можуть вступати у симбіотичний зв’язок – паразитизм, їм також властиві спадковість і мінливість. Як і всі живі об’єкти, віруси здатні до розмноження, генетичної мінливості, адаптації до умов навколишнього середовища. Все це свідчить про належність вірусів до живої частини біосфери.

 

На нашій планеті існує понад мільйон видів живих організмів.

Для того щоб орієнтуватися в цьому розмаїтті, учені розподіляють

живі організми по групах, які називають таксонами.

Таксон— це група об’єктів органічного світу, пов’язана спіль-ністю ознак і властивостей, що дають підставу для об’єднання цих об’єктів у певну систематичну категорію.

Існує кілька систем поділу живих організмів на окремі таксо-ни. Системи організмів, які ґрунтуються на спільності походження груп, що входять до них, називаються природними. А системи, які ґрунтуються на деяких загальних ознаках і не враховують спіль-ності походження,— штучними.

Основні систематичні категорії ввів у науку шведський учений Карл Лінней. Найдрібнішою основною систематичною категорією живих організмів є вид (видова назва складається з двох латин-ських слів, перше з яких є назвою роду, а друге — видовим епіте-том). Близькі види об’єднуються в роди, а роди — в родини. Близькі родини рослин об’єднуються в порядки (у тварин — у ряди), а по-рядки становлять клас. Класи рослин об’єднуються у відділ (у тва-рин — у тип). Сукупність усіх відділів і становить царство Рослини.

Сукупність усіх типів становить царство Тварини. Усього в межах шкільної програми вивчають п’ять царств живої природи.

Порівняльна характеристика царств живих організмів, які розглядають у межах шкільної програми

Царство-Які організми включає-Особливості будови й життєдіяльності

Віруси –Віруси- Неклітинна форма життя. Можуть роз-множуватися тільки в клітинах інших

організмів

Дроб’янки- Бактерії, ціано-бактерії-У клітинах немає ядра. Відрізняються значним різноманіттям біохімічних процесів у клітинах

Гриби- Гриби -У клітинах є ядра. Необхідні для життя речовини поглинають з навко-лишнього середовища через поверхню тіла. Потрібні для організму сполуки синтезують за рахунок готових орга-нічних речовин

Рослини -Водорості, вищі спорові рос-лини, насінні рослини-У клітинах є ядра. Необхідні для життя речовини споживають із нав-колишнього середовища з допомогою травної системи. Потрібні для організ-му сполуки синтезують з неорганічних речовин, використовуючи енергію світла

Тварини -Найпростіші, безхребетні тва-рини, хребетні тварини-У клітинах є ядра. Необхідні для життя речовини поглинають з навко-лишнього середовища через поверхню тіла. Потрібні для організму сполуки синтезують за рахунок готових орга-нічних речовин

Віруси — це паразитичні неклітинні системи, здатні роз-множуватися в живих клітинах. Вивчення вірусів було розпоча-то 1892 року Д. Й. Івановським, який з’ясував, що збудник мозаїки тютюну не росте на поживних середовищах і проходить крізь бакте-ріальні фільтри. Характерними особливостями вірусів є наявність у них лише одного типу нуклеїнової кислоти (залежно від виду ві-русу, це може бути ДНК або РНК) і відсутність у них власних систем синтезу білків та перетворення енергії. Через це віруси не можуть розмножуватися самостійно і є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Зараз описано вже понад дві тисячі видів вірусів, які уражають представників усіх царств живої природи.

Які організми входять до царства Дроб’янки?

Які організми входять до царства Тварини?

Які організми входять до царства Гриби?

Які властивості притаманні організмам, що входять до царства

Рослини?

Які властивості притаманні організмам, що входять до царства

Віруси?



Обновлен 07 сен 2016. Создан 19 сен 2014